ЧАС І ПІСОК


 

Тільки в мене з'являється можливість екстраполяції - я цим користаюсь. І що цікаво, навіть механік чи завгосп, чи сантехнік може вступити в диспут й розказати про Кастанеду й Фрезера. Дивно, але це факт.

Якщо останнім в стандарній еволюції буде оптимізація рішень - тоді сут знову аспекти суб'єктивного й об'єктивного. Сантехніки також вірять, що пшениця з Венери.
Щодо часу. Час є стертоносною категорією. Краще без нього - щасливі часу не помічають, значить щасливі живуть в квантовій зоні й в моментах метафізичної ейфорії. Час вже прижився, він ще тоді прижився, коли час вимірювали піском. На піску колись малював свої каракулі Архімед, і також, як Айнштайн приймав ванну з молока. Чому з молока - все, що стосується молока поступово сягає феномену аріїв. 
Час є. Чи його немає. Такеж запитання, як " чи є бог?"..
Свідомість залишиться чорною дірою, як і сама чорна діра залишиться "чорною скринею": а що в тій скрині, напевно теж саме, що і в машині манній...
Чи є логос єднання нашої свідомої діри із Чорною дірою. Є звичайно. Для цього завжди має бути третій - скажімо бог. Бо бог оцінює нас з позицій певної механіки, а ми і бога й навколишню фізичну реальність відповідно також через містифікацію, квантову парадигму чи космогонію, скоріше космологію, котра є сучасною астрологією. Отже логос єднання дір відбувається через естраполяцію квантову, яка є в теологічному аспекті простим діянняя Увірування та надії. Все ж таки : яка різниця між віруванням й надією. Тим що віра є відбутим, тобто піджитим досвідом, надія є прогнозованою моделлю. Мозок, який складається з мільярдів клітин, які продукують струм і єднаються із чорними дірами. Але є Час, і є протяжність. Тому напевно Платон був правий, що матерія характеризується протяжністю- от нервова система людини має ліміт й одна інформація пишеться іншою й написується, тільки та інформація може жити , як приховується скажімо в міжклітинному соці чи наприклад в Клітинах Пам'яті. Це не чиста метафізика, і щось мені підсказує, що я правий. Пам'ять має психосоматичний диск десь на рівні клітинного геному. Що може бути збудником застарілої пам'яті - аромат, звук чи просто ситуативний гешефт. От запахло якимось ароматом і ви вже знову в моментах, коли вам вісімнадцять. 
Наука помиляється в тому, шо нервові клітини не відновлюються й мозок працює на чотири відсотки. Нервові клітини продукуються в певній частині мозку, і чекають свого часу...як свого часу чекає окрема шумова карта мозку. Скоро ми про це дізнаємось. 
Для цього потрібний час і пісок...


Кількість переглядів - 559709.11.2017 19:08

Система Orphus Коментарі (0)

Додати коментар

Ім'я:

E-mail: (не обов'язково)

Текст повідомлення:



Останнє в блогах